СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

icon

Березень. Місяць, коли світ дізнався правду про Голодомор 1933

#UkraineNews
March 25,2024 261
Березень. Місяць, коли світ дізнався правду про Голодомор 1933

Наприкінці березня 1933 року валлійський журналіст Ґарет Джонс повернувся до Британії з Радянського Союзу. Одразу потому він опублікував пресреліз “Тут немає хліба!”, де зафіксував жахіття голоду, який лютував в Україні.

Статтю передрукували у газетах Manchester Guardian і New York Evening Post. Після цього Ґарету Джонсу назавжди заборонили в’їзд до Радянського Союзу.

Таким чином саме березень став місяцем, коли світова спільнота дізналася маленьку частку тих трагічних подій, які відбувалися в той час в Україні – страшний Голодомор, скоєний керівництвом Радянського Союзу, який забрав життя мільйонів невинних людей. 

Директор місії СКУ Сергій Касянчук  відвідав унікальний Міжнародний культурно-просвітницький проєкт «Ляльки для ненароджених», який цими днями демонструється в Києві у Національному музеї медицини України. 

Проєкт створений для того, аби зберегти пам’ять, передати дітям правду про болючі події в Україні в емоційних лялькових композиціях та показати трагічне життя українців у часи Голодомору. Це понад 70 лялькових композицій від понад 50 майстрів різних міст України, а також представників української діаспори – майстрів з Німеччини, Португалії та Польщі. На виставці представлені не лише ляльки-мотанки, а також каркасні сучасні ляльки, які показують трагедію Голодомору.

У композиціях візуалізовані страшні тодішні реалії – смерть дітей на руках матерів, вбивство селян за колоски, знесилене тіло в траві. “Мова мистецтва – це найдоступніший спосіб донесення правди про Голодомор і про Україну. Ця виставка промовляє про нашу українську культуру, наші традиції й трагедію Голодомору, про яку ми не можемо дати забути світу”, – сказав директор Місії СКУ в Україні Сергій Касянчук. 

Координаторка проєкту Валерія Левківська, голова ГО “Обрядова культура України”, дуже емоційно розповідає про виставку, адже її власна родина постраждала під час Голодомору – її дід загинув, а бабуся пережила ті жахи, але так ніколи і не змогла про це розповісти нащадкам. На думку Левківської, тема Голодомору зараз, в часи повномасштабного вторгнення Росії, зазвучала по-іншому:

“Геноцид українського народу, визнаний усім світом, повторюється. І згадувати ці події треба не лише в листопаді. Адже найважчим був березень, коли після зими людям не залишилося жодної їжі. Ми присвятили цю виставку першому згадуванню на міжнародній арені, це важлива дата”. 

Лялькові композиції відображають драматичні сторінки історії родин майстринь, їхні враження від досліджень писемних джерел та фотоматеріалів, присвячених Голодомору. “Якщо ми не будемо пам’ятати, про це ніхто не буде пам’ятати”, – переконана координаторка проєкту Валерія Левківська.

Фото: Ґарет Джонс

Зробити донат ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ НОВИНИ