Керик: Українські біженці принесли Польщі більше коштів, ніж отримали допомоги

Українські переселенці не лише інтегруються в країнах перебування, а й роблять вагомий внесок у їхню економіку, заявили учасники Саміту світового українства 2026 у Берні.

Голова Фонду “Український дім” у Варшаві Мирослава Керик представила результати дослідження, проведеного спільно з Deloitte, щодо внеску українських біженців у польську економіку.

За її словами, у 2024 році українські переселенці забезпечили близько 2,7% польського ВВП. Керик повідомила, що 69% дорослих українських біженців у Польщі працюють, сплачують податки та внески до соціальних фондів.

“Дані показують, що українські біженці значно більше вкладають у бюджет Польщі, ніж отримують допомоги. Це важливо в контексті поширених, але хибних тверджень про нібито надмірне навантаження на соціальні системи”, – зазначила Керик.

Вона додала, що лише у 2023 році українські біженці спрямували до польського бюджету близько 15 млрд злотих у вигляді податків і соціальних внесків, тоді як обсяг державної допомоги був у кілька разів меншим.

“До бюджету надійшло приблизно в п’ять разів більше коштів, ніж було витрачено на допомогу. Це важливо, тому що в багатьох країнах поширений аргумент, що соціальне забезпечення біженців коштує більше, ніж вони вкладають у економіку. Насправді дані цього не підтверджують”, – наголосила Керик.

За її словами, важливу роль у працевлаштуванні українців відіграло рішення Польщі надати біженцям швидкий доступ до ринку праці та можливість відкривати власну справу.

“Право на роботу та можливість одразу засновувати підприємницьку діяльність допомогли багатьом українським жінкам розпочати власну справу і забезпечити себе доходом”, – сказала вона.

Водночас Керик зазначила, що значна частина українців працює на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації, та отримує порівняно невисоку заробітну плату.

Попри це, українці продовжують підтримувати Батьківщину фінансово.

“Навіть маючи невисокі доходи, українці продовжують переказувати кошти в Україну та донатити на потреби української армії”, – підкреслила Керик.

Водночас вона наголосила, що серед головних викликів залишаються проблеми ментального здоров’я та відчуття тимчасовості, яке безпосередньо пов’язане з невизначеністю щодо подальшого статусу українців у Європейському Союзі.

“Відчуття тимчасовості дуже тісно пов’язане зі статусом тимчасового захисту. Для багатьох людей важливо розуміти, що буде далі, адже саме визначеність дає можливість планувати майбутнє”, – зазначила вона.