СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

icon

До Всесвітнього дня біженців: як українці Кракова приймали вимушених переселенців

#DiasporaNews
June 20,2024 148
До Всесвітнього дня біженців: як українці Кракова приймали вимушених переселенців

Андрій Олійник, голова Краківського осередку Об’єднання українців Польщі (ОУП)

За місяць до початку великої війни у Кракові відбулося надзвичайне засідання на цю тему. Один із наших меседжів був про те, що місту потрібно готуватися, залучити пожежників, скаутів, пластунів, приготувати місця, де будуть перебувати біженці, щоб можна було їх перенаправляти, надавати їм відповідну допомогу. 

Ми всі розуміли що, як не цього ранку, то наступного буде щось серйозне. Що ми зробили? Завдяки праці секретарки Марти Левасюк-Олійник була сформована група перших волонтерів, і вони були зразу відправлені на головний автовокзал, залізничний вокзал в самому центрі міста. Було дуже багато людей, які потребували допомоги. ОУП координувала групу волонтерів протягом трьох місяців. Крім того, наша організація перші місяці допомагала ініціативі СКУ Unite With Ukraine, ми координували й вчили наших колег тому, як знімати мито з допомоги, як її правильно переказувати Україні. 

Після перших трьох місяців повномасштабного вторгнення у Кракові, згідно з різними оцінками експертів, перебувало близько 270 000 біженців, що на той момент складало 20% популяції. Нині в Кракові – близько 120 000 осіб. Краків виділив 197 з половиною мільйонів злотих на допомогу біженцям. На території міста утримувались орієнтовно 1268 пунктів ночівлі, де перебували по декілька десятків або навіть кілька сотень людей одночасно. Дотепер існує ще 350 місць допомоги, де можна переночувати. Якщо йдеться про приватний сектор, то відкрили свої домівки понад 8,5 тисяч сімей. Поляки приймали наших людей і на відшкодування цієї допомоги з бюджету для цих сімей пішло 89 млн злотих. 

Кількість волонтерів, які діяли в Кракові, перевищувала 4500 осіб. Це різні волонтерські організації, люди доброї волі, які допомагали весь час, багато з них працюють дотепер, допомагаючи наших громадянам. 

Протягом перших трьох місяців в Кракові роботу знайшли понад 30 000 людей. Це теж показувало, що, навіть в такий важкий час, українці здебільшого шукали джерела, аби самостійно себе утримувати. 

За цей період до шкіл потрапили понад 7000 дітей. Це означає, що є дуже велика потреба в шкільництві. Усі діти навчаються в польських школах, подекуди були відкриті пункти навчання української мови. Але насправді в більшості шкіл діти не мають можливості повноцінно навчатися українською мовою, вчити історію, що призводить до асиміляції й втрати звʼязку з Україною. Це особливо гостро зараз, адже Польща ухвалила закон, що, якщо сім’ї перебувають з дітьми й хочуть отримувати допомогу для дітей, то їхні діти мусять навчатися в денній формі польського шкільництва, що автоматично нівелює можливість навчатися віддалено в українській школі, тому що тягнути дві школи одночасно досить складно і з кожним роком ставатиме все складніше. 

Нині, з 120 000 громадян України в Кракові, тільки близько 5000 потребують підтримки. Якщо йдеться про Пенсійний фонд, внески туди платять понад 32 000 громадян, які офіційно працевлаштовані й платять податки в Кракові, а також відкрито близько 18 000 підприємств. Це теж показує, що українці швидко адаптовуються і знаходять можливості знайтися в новій реальності. 

Зважаючи на таку кількість громадян України, є гостра потреба в Українському домі. Сподіваємось, що ми зможемо відкрити такий дім у Кракові, це буде головне місце інтеграції, місце, де люди зможуть отримувати всю інформацію і яке буде єднати людей, де вони зможуть представляти свою українськість і закривати частину своїх культурних потреб, реалізовуватись. Також це буде хороший місток між Україною та Польщею. Поляки зможуть більше дізнаватися про українську культуру, адже як свідчить статистика, старі рани історичного характеру вилазять, і цим користається ворог. Також це може стати місцем для навчання української мови для дітей, зокрема, й організацією координаційних центрів у Кракові, які відповідатимуть за розвиток українського шкільництва. 

Зважаючи на вибори до Європарламенту, це в першу чергу стосується польського середовища, щораз більше ростуть радикально-консервативні середовища. Це може призводити до певних напруг. У Польщі це зумовлено двома факторами. По-перше, російська пропаганда підливає масла у вогонь, як це було кризою навколо зернових культур, де всі кричали про крадене українське зерно, а білоруським кордоном російське зерно або українське зерно, вкрадене Росією, спокійно в’їжджало в Європу. Цей процес мав свої негативні наслідки. 

У Польщі відбулася зміна влади, попередня опозиція, яка себе позиціює як загальноєвропейська демократична сила. Але попри заяви про допомогу Україні, щораз відчувається, що все-таки українські справи починають поволі сходити на маргінес і це викликає занепокоєння. Крім того, російські меседжі пролазять в медіа, і в Польщі є організації, які лобіюють ворожнечу, акцентують на історичних розбіжностях.  

Ми, як об’єднання, розмовляємо як з мером міста, так і з обласною адміністрацією. Є дуже велике зацікавлення в українськості. Українці, хоч і вимушено виїжджали, показали себе на дуже високому рівні. Польські міста зацікавлені в допомозі українському бізнесу, який буде готовий заходити, наприклад, в Краків і околиці. Місто готове створювати пільгові умови, щоб український бізнес заходив і розвивав середовище. ОУП старається об’єднувати бізнес-партнерів між Україною та Польщею, щоби вибудовувати нові мости. 

Наша ідея в тому, що люди пізнаються в дії. Коли люди пізнаються, тоді в них зникають непотрібні фобії й творять краще майбутнє, а не закопуються щораз ближче в історію, яка насправді не є дією, а скоріше провокує розбіжності. 

Фото: Omar Marques/Getty Images; Piotr Woinarowski

Зробити донат ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ НОВИНИ