Евген Чолій: Допомогти прискорити перемогу України

Виступ Евгена Чолія, Президента Світового Конґресу Українців (2008-2018), Почесного консула України в Монреалі та Президента ГО “Україна-2050”, на Саміті світового українства в Берні, Швейцарія, 6 червня 2026 року. 

Шановні учасники!

Оскільки ми маємо говорити про ефективні стратегії глобальної адвокації, я почну з того щоб бути ефективними в адвокації, ми повинні мати чітку ціль і мету.

І тут я трошки відрізняюся від Президента Світового Конґресу Українців, який на відкритті саміту озвучив три цілі, включно з розбудовою наших громад. Я вважаю, що коли триває геноцидна війна, коли українці гинуть або стають каліками кожного тижня, щоб не сказати кожного дня, коли українських дітей насильно вивозять з України до Росії, що є одним із п’яти актів геноциду, ми, світове українство, повинні мати одну мету. Вона має бути чіткою і її мають так само озвучувати представники  наших громад – чи вони перебувають у Канаді, Сполучених Штатах Америки, Австралії, Румунії, Естонії, Бразилії, Аргентині чи Японії. І вона повинна мати чотири слова: «Допомогти прискорити перемогу України». Крапка. Full stop.

Друге питання – якою має бути ця підтримка?

Підтримка має бути не такою, яку ми вважаємо потрібною, а такою, яку Україна визначає, що є потрібною. Так само, як Директор місії СКУ Unite with Ukraine Андрій Потічний перебуває в постійному контакті з Збройними Силами України, щоб вирішувати, яке приладдя постачати, так само і ми повинні на найвищому рівні владних структур України підтримувати постійний зв’язок щоб виготовляти чіткі та співзвучні меседжі. Немає нічого гіршого, ніж коли українські міністри та посли говорять одне, а ми – інше. Це є найкращий спосіб втратити довіру можливих партнерів.

Третє питання. Як тільки ми визначили мету та узгодили меседж треба вирішити, як найкраще його донести.

Я вважаю, що замість наголошувати на тому, що потрібно нам, ми повинні переконувати потенційних партнерів, чому їм є корисно негайно діяти згідно з нашими закликами.

Наведу простий приклад. Уявімо, що Ви – батько чи мати школяра. Ви розповідаєте іншим батькам: «Моя дитина захворіла, у неї проблеми з легенями. Мені здається, що це через вентиляцію в школі». Найімовірніше, Вам скажуть: «Ми дуже співчуваємо і сподіваємося, що Ваша дитина швидко одужає. Якщо щось дізнаєтеся, повідомте нам». Але якщо Ви ту саму проблему представите інакше і скажете: «У нашій школі, ймовірно, є проблема з вентиляцією. Моя дитина вже захворіла, і щоб Ваша дитина не була наступною потрібно конкретно і негайно діяти», – реакція буде зовсім іншою.

Як це відноситься до України?

По-перше, замість того щоб лише наголошувати, що ми є жертвами геноцидної війни та актів тероризму, ми повинні наголошувати, що Україна сьогодні захищає свою незалежність і територіальну цілісність Європи та запобігає вибуху Третьої світової війни. І тому є корисно допомогти Україні.

Ми повинні нагадувати, що Владімір Путін у зверненні до свого народу у 2005 році заявив, що розпад Радянського Союзу був найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття. Від того часу він намагається відновити Радянський Союз і так званий Варшавський пакт. І він реально випробовує різні шляхи, дипломатичні та військові. Наприклад, у 2025 році Росія порушувала повітряний простір семи країн-членів НАТО: Естонії, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Румунії та Фінляндії.

Тому ми повинні доносити простий меседж: якщо, не дай Боже, Україна б програла цю війну, Росія буде йти далі та країнам-членам НАТО доведеться захищати Європу від подальшої російської агресії. І тоді їхні діти будуть гинути на полі бою або, в кращому разі, повертатися додому скаліченими.

Ми маємо доносити Західному світу, що допомога Україні – це не лише допомога українцям. Це допомога самим собі, бо перемога України є найкращою гарантією безпеки та стабільності у світі.

По-друге, замість того щоб говорити про російські атаки лише на українське цивільне населення та українську цивільну інфраструктуру, потрібно наголошувати, що Росія також атакує американський та європейський бізнес.

12 травня цього року The New York Times опублікувала статтю під заголовком «Russia Keeps Attacking U.S. Firms in Ukraine» – «Росія продовжує атакувати американські фірми в Україні». Якщо хтось відповість: «Ну, вони знаходяться у країні, де триває війна, тому це зрозуміло», наша відповідь має бути чіткою: ні. Проблема не в тому, що Західні компанії знаходяться у країні, де є війна. Проблема в тому, що Росія систематично порушує всі міжнародні норми та правила протягом війни, атакуючи цивільне населення й цивільну інфраструктуру. Внаслідок цього страждають не лише українські громадяни, підприємства та житлові будинки, а й американські та європейські компанії. Тому потрібно припинити негайно атаки на цивільне населення і цивільну інфраструктуру України, не лише заради українців, а й для захисту Західного бізнесу та міжнародних інвестицій.

По-третє, це заморожені активи Центрального банку Росії за кордоном, яких налічується понад 300 мільярдів доларів США.

У час, коли багато країн тепер стикаються з економічними труднощами, нам треба переконувати партнерів, що допомога Україні не повинна фінансуватися виключно з бюджетів європейських держав, Канади чи інших союзників. Передусім вона має здійснюватися за рахунок заморожених активів країни-агресора. Немає жодного виправдання тому, щоб заморожені російські активи за кордоном не використовувалися для компенсації збитків, завданих Росією під час війни.

І тут СКУ може відіграти важливу роль, оскільки ці активи заморожені головно в Бельгії, а також у Люксембурзі, Франції, Німеччині, Італії, Австрії, Великій Британії, Швейцарії, США, Канаді, Японії та Австралії.

Учора Президент СКУ говорив про мережу СКУ у 86 країнах світу. Практично всі держави, де перебувають заморожені російські активи, входять до мережі СКУ. Тобто ми маємо там або складові організації, або прихильників, які повинні активно і скоординовано просувати це питання.

У Швейцарії, де відбувається саміт СКУ, є заморожені активи Центрального банку Росії вартістю майже 8 мільярдів швейцарських франків і ці активи повинні бути передані на допомогу Україні. Це мало бути озвучено, як на самому саміті СКУ, так і під час зустрічей із представниками швейцарської влади.

У додатку, нам потрібно більш співпрацювати з міжнародними організаціями, надбудовами інших національних спільнот і різними групами впливу щоб  на таких самітах звучав не лише голос українців про українські проблеми, а й голос громадянського суспільства демократичних держав світу.

Я тому хотів би бачити на саміті Світового Конґресу Українців представників громадських організацій  багатьох національностей. Тоді, коли ми б озвучували заяви, вони були б не лише від імені українських громад, а від імені широкої коаліції демократичних сил світу.

І останнє. Ми повинні активніше використовувати різні мови світу. Наші ключові меседжі мають звучати мовами тих суспільств, до яких ми звертаємося.

Перед цим самітом СКУ в Швейцарії ми мали б поширити його головну мету та основні звернення до швейцарських владних структур і населення щонайменше німецькою, французькою та італійською мовами.

Я закликаю нас якісно формувати такі меседжі в різних мовах світу та мобілізовувати міжнародне співтовариство, щоб наші заклики лунали не лише від українців, а від громадських організацій великого числа демократичних держав світу.

Тоді наша адвокаційна діяльність буде значно сильнішою  та ефективнішою.