Україна між книжковими полицями Фінляндії

Гельсінський книжковий ярмарок – одна з найбільших культурних подій у нордичному регіоні, яка щороку збирає понад 100 тисяч відвідувачів та близько 1700 спікерів на 17 сценах. Це масштабний форум, де письменники, політики, митці та інтелектуали з усього світу дискутують про найважливіші явища сучасності.

Для Асоціації українців у Фінляндії (АУФ) участь у цій події вже не просто традиція, а важлива частина культурної дипломатії та адвокації України на півночі Європи. Цьогоріч представлення України на ярмарку відбулося вже вчетверте. Захід відбувається з 22 по 25 жовтня. 

Про те, як виникла ця ідея, з якими викликами стикається українська книжка за кордоном та чому культурна присутність є інструментом боротьби з російською пропагандою, в інтервʼю для Світового Конґресу Українців (СКУ) розповідає Голова АУФ Василь Гуцул.

Від ідеї до “Українського сезону”

Поява українського стенда на ярмарку у 2023 році була логічним кроком у напрямку культурної дипломатії, каже Гуцул. Стенд – це водночас невелика книжкова виставка, місце зустрічей і точка входу в розмову про Україну. АУФ намагається добирати видання, які можуть зацікавити фінського читача не лише як свідчення війни, а і як якісна сучасна література, частина української культурної традиції та самобутній мистецький продукт.

“Ми робимо все для того, щоб бути присутніми на фінському ринку – і книжковому, і музичному. Ідея взяти участь у книжковому ярмарку належить нашій колишній культурній координаторці Наталії Терамае. Тоді ж виникла ідея започаткувати “Український сезон”, який ми успішно втілюємо вже четвертий рік поспіль”, – додає він.

Втім, представлення на книжковому ярмарку – лише частина ширшої програми. Головна мета асоціації – познайомити фінського читача з найкращими зразками сучасної української літератури та візуальної культури.

На національному стенді відвідувачі зазвичай можуть знайти якісні ілюстровані видання та фотоальбоми (зокрема від проєкту Ukraїner), а також книги українських авторів, що вже вийшли у фінських перекладах. У попередні роки фінській публіці успішно презентували твори Євгенії Кузнєцової (“Драбина”), Насті Мельниченко (дитяча література), Маріам Найем (“Коротка історія довгої війни”), а топовою гостею одного з ярмарків була Софія Андрухович. Згадують в асоціації й візити Мирослава Лаюка, Артема Чеха та Сергія Жадана, який відвідував Фінляндію ще наприкінці 2010-х років.

“Наша мета – зробити українську літературу повноцінною частиною фінського книжкового ринку. А для цього українські книжки мають виходити фінською мовою, щоб їх могли читати й відкривати для себе фінські читачі”, – пояснює Гуцул.

Він визнає, що українська література поки що має значно меншу присутність у Фінляндії, ніж фінська – в Україні. Тому культурна дипломатія для асоціації означає не тільки привезти книжки на виставку, а й працювати над тим, щоб українські автори отримували переклади, знаходили видавців і здобували нових читачів.

Важливу роль у цьому процесі відіграють перекладачі. Один із них – Ееро Балк, фінський перекладач української літератури, який має значний доробок перекладів і допомагає українським авторам знаходити фінськомовного читача. У 2025 році він став лауреатом премії Drahomán Prize за 2024 рік за переклад роману Євгенії Кузнецової “Драбина” фінською мовою. 

Гуцул згадує і про Юрка Зуба – перекладача фінської літератури українською, який працює над двостороннім мовним діалогом. Серед його масштабних проєктів – переклад мемуарів Карла Густава Маннергейма та роману Міки Валтарі “Сінухе, єгиптянин”.

Такий обмін важливий саме своєю двосторонністю, адже допомагає фінським читачам відкривати Україну, а українцям – краще розуміти фінську літературну традицію.

Література про війну

Цьогоріч під час ярмарку та супутніх заходів АУФ презентувала насичену культурну програму.

На самому ярмарку відбулася панельна дискусія за участю авторів збірки “Letters of Love and War” – Вікторії та Павла Матюш. Модератором розмови виступив відомий фінсько-український музикант та кінорежисер Лукас Стасевський.

Окремою важливою подією поза межами ярмаркової площі стануть поетичні читання та розмова з українським поетом та прозаїком Павлом Матюшею. Модеруватиме зустріч Надія Федорова, переклад фінською мовою забезпечить Аніта Коскінен-Василенко.

Також відбудеться онлайн-зустріч з письменником і військовослужбовцем Іларіоном Павлюком, на якій диктуватимуть про те, як війна змінює людину та сучасну літературу.

На українському стенді також відбудеться виступ перекладача Юрка Зуба, який представив новий переклад класика фінської літератури Міки Валтарі – роман “Сінухе, єгиптянин”, а також поділився результатами фундаментальної праці над створенням першого великого фінсько-українського та українсько-фінського словника.

За українським стендом стоїть велика організаційна робота. Команда готує книжки, облаштовує простір, чергує на стенді, відвідує інші дискусії та спілкується з людьми, які приходять дізнатися більше про Україну.

Гуцул розповідає, що відвідувачі нерідко не лише цікавляться книжками, а й діляться власними сімейними історіями. Для багатьох фінів тема територій, які сьогодні окуповані Росією, має особистий вимір – їхні родини також пам’ятають місця, втрачені внаслідок історичних подій і воєн. Цей досвід створює додаткові точки дотику між українцями та фінською аудиторією.

Книжковий ярмарок не розв’язує всіх проблем культурної видимості України. Проте він дає можливість починати розмови, знаходити читачів, встановлювати професійні контакти та поступово розширювати присутність українських авторів у Фінляндії.

Для АУФ це робота, яка не завершується останнім днем виставки. Її результат вимірюється не лише кількістю проданих книжок чи відвідувачів біля стенда, а й тим, чи з’являються українські імена у фінському читацькому просторі, чи виходять нові переклади та чи стає Україна зрозумілішою для людей, які раніше знали про неї небагато.

Боротьба за культурну видимість

Для Гуцула українська присутність на книжковому ярмарку має ще один вимір – протидію тривалому домінуванню російської культури у фінському просторі. Він зауважує, що фінські читачі історично мали доступ до широкого вибору російської літератури – від класиків до сучасних авторів. Ця присутність формувалася десятиліттями, зокрема в контексті повоєнних відносин Фінляндії з СРСР. Українській літературі, натомість, доводиться вибудовувати власну впізнаваність і долати нерівність можливостей.

“Для нас одна з найсерйозніших проблем – як забезпечити українську культурну присутність. Ми намагаємося привозити книжки, представляти музику, розповідати про наших авторів. Але найважливіше – щоб українську літературу могли читати фінською”, – говорить він.

Йдеться не про те, щоб замінити одну культуру іншою, а про те, щоб українська культура нарешті отримала належне місце у просторі, де російські книжки й автори давно знайомі широкій аудиторії. Українська література має бути доступною сама по собі – без необхідності щоразу пояснювати, чому вона заслуговує на увагу, наголошує Гуцул.

Саме тому важливо, що книжки українських авторів перекладають фінською, що їх представляють на публічних заходах і що навколо них виникають розмови. У цьому сенсі книжковий ярмарок стає одним з інструментів культурної адвокації, адже створює простір для українського голосу там, де його раніше могли чути значно рідше.

Окрім літератури, культурна робота АУФ підтримує дорослі хори, дитячий хор і дитячий танцювальний колектив, організовує концерти української музики – від народної та сучасної до класичної. Особливе місце займають події до Дня Незалежності України, роковин повномасштабного вторгнення 24 лютого та різдвяні концерти класичної музики. За словами Гуцула, такі виступи вже стали традицією української громади у Фінляндії.

Усі ці ініціативи об’єднує спільна мета – показати Україну не тільки через війну та новини про неї, а й через літературу, музику, творчість і досвід людей. Для українців за кордоном це також спосіб зберігати власну ідентичність і водночас будувати зв’язки з суспільством, у якому вони живуть.