Як 30 активістів представляють Україну в Колумбії

Українська громада в Колумбії – одна з наймолодших і найменш чисельних у Латинській Америці. Втім, попри це, а, можливо, саме через це, вона встигла за лічені роки організуватися, заявити про себе на культурних майданчиках країни й стати організацією-прихильницею Світового Конгресу Українців (СКУ). 

Історія асоціації “Просвіта” – це розповідь про те, як невелика група людей вирішила говорити про Україну голосно, навіть коли її майже ніхто не чув. Досвідом цього шляху з СКУ поділився Ростислав Калацинський, очільник Української асоціації в Колумбії “Просвіта”. 

Бюрократичні перешкоди

Ростислав Калацинський опинився в Колумбії у 2015 році за програмою професійного стажування за програмою Global Talent від AIESEC. Під час нього він викладав англійську мову в посольстві США, Червоному Хресті та структурі ООН, що працює з питаннями прав жінок. Інформації про Колумбію в інтернеті тоді було небагато, а більшість матеріалів формували стереотипний образ країни. Ростислав вирішив побачити Колумбію на власні очі. Згодом він вивчив іспанську мову, написав і успішно захистив магістерську роботу про засоби масової інформації Колумбії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. А вже у 2017 році переїхав до Колумбії на постійне місце проживання.

На той час зв’язки між Україною та Колумбією були обмеженими не лише географічною відстанню, а й бюрократичними бар’єрами. До 2020 року українці не могли в’їхати до Колумбії без візи: для її оформлення потрібно було їхати до Варшави. Водночас колумбійці, які хотіли відвідати Україну, змушені були звертатися до українського посольства в Перу.

Із 2017 року за скасування туристичних віз почала виступати ініціативна група, до якої долучалися й українські політики, зокрема Ірина Геращенко, яка тоді очолювала парламентський комітет з питань європейської інтеграції. Головним аргументом було прагнення зробити контакти між людьми простішими, щоб родини могли бачитися, а колумбійці – відкривати для себе Україну без зайвих бюрократичних перепон.

Втім, навіть після скасування візового режиму та початку повномасштабного вторгнення українська громада в Колумбії суттєво не збільшилася. У 2022-2023 роках сюди приїхала певна кількість українців, які рятувалися від війни, однак більшість згодом переїхала до інших країн. Ті родини, що залишилися, подавалися на статус біженця й отримували колумбійське резидентство лише через три роки. Увесь цей час вони фактично не могли залишати країну.

Державної програми підтримки для українців Колумбія так і не запровадила. Також нереалізованими залишилися плани відкрити українське посольство в Боготі, про які йшлося у 2023 році. За словами Ростислава, це пов’язано зі зміною уряду та зовнішньополітичного курсу країни. Після приходу до влади президента Густаво Петро у 2022 році зовнішньополітичні пріоритети Колумбії змінилися, і питання розвитку відносин з Україною відійшло на другий план. 

Президентські вибори в Колумбії вже відбулися, і новообраний президент Абелардо де ла Еспріелья офіційно вступить на посаду 7 серпня. У “Просвіті” сподіваються, що новий глава держави, який займає більш проукраїнську та прозахідну позицію, ніж його попередник Густаво Петро, приділятиме більше уваги розвитку відносин з Україною. 

Водночас де ла Еспріелья вже анонсував масштабну реорганізацію дипломатичної служби, зокрема закриття 14 посольств і близько 15 консульств у межах скорочення державних витрат. Очікується, що його зовнішньополітичний курс буде більш орієнтований на співпрацю зі США та країнами НАТО і менш прихильний до режимів, які підтримують Росію, зокрема Куби та Венесуели.

Попри невелику чисельність громади, українці, які залишаються в Колумбії надовго, поступово знаходять своє місце в місцевому суспільстві. За словами Ростислава, найчастіше вони працюють у двох сферах.

Перша – викладання англійської мови як іноземної в мовних школах, університетах і колумбійських школах. Попри те, що англійська не є їхньою рідною мовою, українських викладачів високо цінують як фахових філологів.

Друга – робота на квіткових плантаціях, адже квіткова індустрія є однією з ключових галузей колумбійського експорту.

У країні також працює українська ІТ-компанія SoftServe, яка має офіси в Боготі та Медельїні й створює робочі місця переважно для місцевих фахівців. Дехто з українців відкриває власний бізнес, хоча таких прикладів поки що небагато.

Сьогодні в Колумбії з населенням у понад 53 мільйони проживає близько 400 українців, а “Просвіта” об’єднує приблизно 30 активних членів. Водночас саме ця невелика команда за кілька років змогла реалізувати десятки ініціатив, спрямованих на підтримку України та популяризацію її культури.

Культурна дипломатія по-колумбійськи

“Просвіта” провела свою установчу генеральну асамблею у 2023 році, офіційно зареєструвалася у 2024-му, а вже у 2025 році стала організацією-прихильницею СКУ Для молодої громади, яка працює виключно на волонтерських засадах, це стало важливим кроком до міжнародної співпраці.

За кілька років діяльності асоціація реалізувала десятки культурних, просвітницьких і благодійних ініціатив. Її команда організовувала покази документальних фільмів про війну в Україні, збирала допомогу для Збройних сил України – зокрема турнікети та бронежилети, а також проводила фотовиставки, що розповідали колумбійцям про російську агресію.

Важливим партнером у цьому напрямі став Клуб українських ілюстраторів Pictoric, який надав роботи для виставок. Їх експонували в кількох містах Колумбії, використовуючи мистецтво як спосіб говорити про війну, людські втрати та незламність українців.

Одним із найважливіших майданчиків для популяризації України став найбільший книжковий ярмарок країни – Feria Internacional del Libro de Bogotá. Уже кілька років поспіль “Просвіта” бере участь у його програмі, читаючи лекції під назвою «Голос української літератури під час війни».

Під час цих зустрічей асоціація знайомить колумбійську аудиторію з українськими авторами, чиї твори стали свідченням війни. Зокрема, йдеться про письменницю Вікторію Амеліну та поета Максима Кривцова, які загинули внаслідок російської агресії.

Щороку 24 лютого громада долучається до міжнародних акцій солідарності, які координує СКУ, а також влаштовує ходу. Так “Просвіта” нагадує колумбійському суспільству, що війна триває, а підтримати Україну може кожен – від участі в акціях до поширення правдивої інформації у власних соціальних мережах.

Співпраця асоціації не обмежується українською громадою. Разом із Посольством Польщі в Колумбії “Просвіта” організувала польсько-український культурний пікнік, який поєднав презентацію двох культур зі збором коштів на підтримку України.

Минулого року до Боготи завітав український піаніст Тарас Філенко. За підтримки асоціації він провів низку лекцій про українську культуру в університетах, зустрівся з представниками мистецької спільноти, а також дав концерт для широкої аудиторії.

Поступово “Просвіта” сформувала широку мережу міжнародних контактів. Асоціація співпрацює з дипломатичними місіями Польщі та Франції, а також із Представництвом Європейського Союзу в Колумбії.

Попри те, що Україна досі не має окремого посольства в Боготі, “Просвіта” підтримує постійний зв’язок з дипломатами українського посольства в Перу, яке також відповідає за Колумбію та Еквадор. Представники дипломатичної місії регулярно відвідують заходи асоціації та беруть участь у її ініціативах.

Українську громаду дедалі частіше запрошують і до участі в місцевих культурних подіях, присвячених Україні. Однією з таких стала зустріч з колумбійською журналісткою Анною Марією Родело, яка висвітлювала російсько-українську війну безпосередньо з України, та письменником Ектором Абадом Фасіолінсе.

Наступний крок – власний простір для України

Попри десятки реалізованих ініціатив, у “Просвіті” вже думають про наступний етап розвитку. Одним із найбільших задумів асоціації залишається власний стенд на Feria Internacional del Libro de Bogotá – найбільшому книжковому ярмарку Колумбії, який щороку протягом трьох тижнів з кінця квітня до початку травня відвідують від пів мільйона до мільйона людей.

За словами Ростислава, постійна присутність України на такому майданчику стала б можливістю представити країну не лише через книжки, а й через сучасну культуру, історію та українську ідентичність.

Саме цей підхід – показувати Україну ширше, ніж лише через призму війни, – сьогодні є одним із головних пріоритетів асоціації. У “Просвіті” прагнуть долучатися до місцевих культурних подій, співпрацювати з представниками індустрії мистецтва й моди, а також запрошувати до Колумбії українських музикантів, істориків, письменників і мистецтвознавців.

Поки що ці проєкти перебувають на етапі планування, а вся діяльність асоціації, як і раніше, тримається на роботі волонтерів. Водночас у “Просвіті” переконані, що саме культурна дипломатія допомагає формувати тривалий інтерес до України та створювати зв’язки, які залишаються важливими незалежно від політичних обставин.

Наступна велика зустріч української громади відбудеться 23 серпня – напередодні 35-ї річниці Незалежності України. У цей день асоціація проведе генеральну асамблею, після якої відбудеться відкрита культурна програма для українців, колумбійців і всіх друзів України.

Для громади, яка виникла менш ніж чотири роки тому й об’єднує близько тридцяти активних людей, це вже стало доброю традицією. За цей час “Просвіта” пройшла шлях від невеликої ініціативної групи до організації, яка представляє Україну на міжнародних культурних майданчиках, співпрацює з дипломатами, університетами та митцями й допомагає колумбійцям відкривати для себе сучасну Україну.

Адже навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини можна залишатися її голосом.