Мережа асоціацій для України (NAU) – член СКУ з Італії – організувала проєкт “Невидимий павільйон” (“Invisible Pavilion”) у межах 61-ї Венеційської бієнале, офіційне відкриття якої відбудеться 9 травня.
Ініціатива вже здобула масове поширення в українських медіа. Це мережа плакатів, розміщених у публічному просторі Венеції.
На перший погляд вона нагадує звичайну культурну афішу з виставками, кінопоказами та презентаціями. Однак усі ці події позначені як скасовані через те, що їхні автори були вбиті Росією.
Напис “CANCELLED because the author was killed by Russia” перетворює міський простір на візуальну карту втрат і обірваних життів.
QR-коди на плакатах ведуть до цифрового архіву митців і їхніх робіт й формують своєрідний “паралельний павільйон пам’яті”, що розгортається у Венеції як простір свідчення про знищену культуру та нереалізовані майбутні проєкти.
NAU також організувала підтримку проєкту KYIV | VENEZIA. Ініціатива перетворює артефакти з України – фрагменти зруйнованих будівель, предмети побуту, звукові та візуальні свідчення війни – на інсталяцію у міському просторі Венеції.
9 травня ці об’єкти будуть розміщені серед каналів, мостів і вулиць міста, формуючи розсіяну інсталяцію пам’яті. Кожен артефакт супроводжується історією, доступною через QR-коди, що відкривають цифровий архів і контекст походження експонатів.
Окремо NAU підтримала мистецьку акцію “Від околиць імперії до відкритої лагуни”, реалізовану в межах платформи decoloniz.art у публічному просторі Венеції. Проєкт виводить у центр уваги представників корінних і колонізованих народів Російської Федерації та підкреслює зв’язок між зовнішньою агресією проти України та внутрішніми колоніальними практиками.
Ініціатива також апелює до позицій європейських інституцій, зокрема резолюцій Європейського парламенту та Парламентської асамблеї Ради Європи, які наголошують на необхідності деколонізаційних процесів і засуджують політику примусової русифікації та репресій.
У межах перформативної дії учасники виходять у публічний простір Венеції, представляючи свої історії, твори та культурні свідчення. Вони стають “живими павільйонами”, а саме місто – сценою для публічного акту пам’яті та видимості.
У NAU наголошують, що участь у цих проєктах є продовженням культурної адвокації України на міжнародному рівні.
“У 2026 році організатори бієнале вирішили відновити павільйон, який ми воліли б бачити закритим: він уособлює ідеї, що суперечать духові миру та гармонії між народами. Ми не могли залишатися мовчазними, тому започаткували або підтримали низку ініціатив із високою символічною цінністю”, – зазначають у мережі.
Таким чином, українські ініціативи у Венеції перетворюють бієнале на багаторівневий простір пам’яті, де мистецтво стає інструментом фіксації історичного досвіду та публічного свідчення.
Читайте також: Бієнале без нейтральності: як українці в Італії протидіють
Фото: Зоя Звиняцьківська на Facebook