СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

icon

Рeйла Мигаль: Нас вразила виняткова робота Unite with Ukraine

#UWС news
May 20,2024 182
Рeйла Мигаль: Нас вразила виняткова робота Unite with Ukraine

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну, канадська благодійна організація Myhal Family Foundation надала значну підтримку благодійній ініціативі СКУ Unite with Ukraine. У ексклюзивному інтерв’ю зі співзасновницею Myhal Family Foundation, Рейлою Мигаль, ми поговорили про її цінності та шлях підтримки українського народу.  

Коли Myhal Family Foundation почали підтримувати ініціативу Unite with Ukraine від СКУ?

Наша підтримка української громади в Канаді завжди була непохитною, і ми були зацікавлені працювати в Україні, однак це не стосувалось систем надання підтримки для України, оскільки повномасштабне вторгнення тоді ще не відбулося. Коли Павло [Ґрод – ред.] представив ініціативу Unite with Ukraine та пояснив нам концепцію, ми охоче погодилися її підтримати. Джордж і я були прихильниками Unite with Ukraine з моменту створення цієї ініціативи. Ми б не змогли відмовити Павлу чи СКУ в будь-чому, що стосується України.

Серед різноманітних ініціатив, які допомагають Україні, що саме виділяє Unite with Ukraine, що вплинуло на ваше рішення підтримати саме цю ініціативу? 

Нас вразила виняткова робота організації Unite with Ukraine. Особливу роль відіграло керівництво Андрія Потічного, який навіть переїхав з Канади до України, щоб забезпечити підтримку на місцях. Це стало вирішальним фактором у нашому рішенні підтримати цей проєкт. Завдяки стратегічному баченню та керівництву Андрія, наші внески були спрямовані на важливі та необхідні цілі. Він прискіпливо підходить до вибору проєктів, що значною мірою вплинуло на наше рішення співпрацювати зі Світовим Конґресом Українців та Unite with Ukraine.

Війна в Україні торкнулася всіх аспектів повсякденного життя. Безпілотники стали ефективним і рентабельним інструментом ведення війни, тому ми вирішили співпрацювати з Андрієм [Потічним – ред.] і Unite with Ukraine.

Співпраця з Благодійним фондом Сергія Притули нас дуже потішила. Ми завжди шукаємо шляхи співпраці з різними організаціями української громади та діаспори. Ми з Джорджем підтримували та заохочували таку співпрацю протягом багатьох років, і тому це було важливим фактором для нас. Ми були надзвичайно задоволені їхньою спільною роботою [СКУ та Фонду Сергія Притули – ред.] над збором коштів та придбанням броньованих автомобілів для розмінування в Херсонській області. Коли нас попросили пожертвувати, ми з Джорджем замислилися над тим, як можемо зробити значний внесок. Тож вирішили пожертвувати мільйон доларів як “donor match”, в рамках якого Myhal Family Foundation подвоїв кожен долар, зібраний Світовим Конґресом Українців та Благодійним фондом Сергія Притули в Північній Америці, щоб заохотити громади робити внески. Ми були дуже раді, коли Андрій повідомив, що вдалося закупити втричі більше машин, ніж спочатку сподівалися. Ці зусилля вимагали від нас мінімального внеску, але призвели до величезного результату, який принесе значну користь народу України. Ми дійсно пишаємося тим, що підтримали цей збір.

Андрій має надзвичайну можливість працювати із захисниками України, які були поранені та згодом демобілізовані, і я вважаю це неймовірно важливим. Він співпрацює з талановитими майстрами з групи “Клямра”, які виготовили мистецькі витвори для нашої гала-церемонії “Тризуб”. Колись я запитала, чи можуть вони створити для нас прикраси, і Андрій сказав, що можуть, навіть з артилерійських снарядів. Я була вражена їхньою майстерністю та увагою до деталей. Результат їхньої творчості перевершив мої очікування, і я була дуже щаслива. Щобільше, Андрій працює з ними, щоб вони [ветерани – ред.] почувалися потрібними й після того, як вони стільки пожертвували, що, безумовно, багато значить для нас. Ми завжди прагнемо допомогти українцям та підтримати їх після війни.

Чи можете ви поділитися історіями успіху або значущими результатами вашої співпраці з Unite with Ukraine?

Завдяки співпраці з Unite with Ukraine ми досягли численних успіхів. Наша робота включає не лише придбання обладнання та транспортних засобів, але й створення важливих програм для громад. Працюючи разом, ми прагнемо залучити всю діаспору до спільної роботи. Завдяки ініціативам Unite with Ukraine нам вдалося десятикратно збільшити наші зусилля. Ми закликаємо кожного зробити внесок, незалежно від суми – чи  то 10, 50, 50 000 чи навіть мільйон доларів.

Прозорість є ключовою для Unite with Ukraine, особливо для канадської спільноти. Відкритість організації щодо використання коштів, придбань та забезпечення найкращого співвідношення ціни та якості є надзвичайно важливою. Закуплені речі повинні бути найвищої якості, щоб максимально підтримати захисників на передовій. Будь-яка організація, що працює на забезпечення військових, повинна дотримуватися такого ж рівня прозорості як Unite with Ukraine.

Наша організація зосереджена не лише на дрібних “покращеннях”. Ми прагнемо творити суттєвий вплив, надихати інших брати участь, сприяти розвитку та надавати справжнього сенсу нашій роботі. Партнерство з Unite with Ukraine дозволило нам досягти всіх цих цілей. Ми підтримали їхню збірку на закупівлю дронів і були дійсно задоволені можливістю працювати з чудовими людьми. Також ми сприяли невеликим проєктам громад, які зібрали тисячі доларів і допомогли профінансувати дану програму.

На жаль, іноді ми постаємо перед труднощами та працюємо один проти одного, що може бути контрпродуктивним. Проте наша співпраця з СКУ та Сергієм Притулою показала, що громади можуть досягти великих результатів, коли об’єднуються. Партнерство між благодійними організаціями та громадами на різних континентах є прекрасною демонстрацією сили співпраці.

Важко виокремити лише один приклад нашої роботи з Unite with Ukraine. Кожен проєкт, який ми з ними розпочали, приніс відчутні результати та мав позитивний вплив. Я пишаюся всім, чого ми разом досягли. 

Чи існує так звана “втома від війни в Україні” і як ви боретесь з нею, намагаючись збирати кошти для України?

Треба визнати, що “втома від війни в Україні” – природне явище. Люди можуть відчувати перенасичення інформацією або зусиллями, яких від них вимагають. Українська громада вже зробила неймовірно багато, але завжди можна зробити більше. Ми повинні пам’ятати про цю втому та відповідним чином спрямовувати наші зусилля.

Наша організація проводить щорічну гала-подію під назвою “Тризуб”, яка вшановує українських лідерів з канадської діаспори та осіб, які не є українцями, але підтримують Україну та українців. Ця подія має на меті об’єднати канадців різного походження та етнічної приналежності для підтримки України, а також підвищити обізнаність про її поточні та минулі проблеми. Наша головна мета – заохотити тих, хто не є українцями, продовжувати значущу підтримку України. Гала-концерт був успішним у цьому плані, дозволивши нам зібрати майже мільйон доларів у перший рік після початку повномасштабної війни в Україні.

Зібрані кошти були передані українським організаціям на підтримку гуманітарних зусиль для прийому українців, які були вимушені покинути свою Батьківщину через війну. Ми надавали їм всю необхідну допомогу, включно із запровадженням програм підтримки психічного здоров’я, надання житла, їжі, послуг та роботи. Проте важливо звертатися не лише до української громади, але й до тих, хто не є українцями. Хоча після початку війни минуло два роки, ми все ще потребуємо підтримки та знаходимося в пошуку творчих способів подолання різних обмежень. Ми звертаємося до різних організацій за межами спільноти, щоб переконатися, що вони знають про поточну ситуацію та допомагають нам. Підтримка може бути не такою, як раніше, але вона нам все ще потрібна, так само як залученість в обговорення відбудови, реформ та зміцнення України. Втома реальна, але ми працюємо над нею як у громаді, так і за її межами, щоб гарантувати надання необхідної допомоги.

Яким ви бачите майбутнє України та якою Myhal Family Fоundation бачить свою роль в ньому?

Відповісти на це запитання складно. На жаль, деякі ситуації та сили діють проти нас. Однак перед повномасштабним вторгненням ми співпрацювали з організацією в Україні для створення ІТ Парку у Львові. Метою було побудувати хаб, де могли б працювати одні з найталановитіших людей та пропонувати всьому світові інтелектуальні ресурси України. Хоча через війну проєкт втратив оберти, ми все ще віримо в його потенціал. Ми як і раніше прагнемо зробити Lviv IT Park реальністю, і ні в мене, ні у Джорджа немає жодних сумнівів, що ми цього досягнемо. Хоч цього не сталося два роки тому, ми плануємо реалізувати це, коли настане відповідний час, і ми зможемо залучити більше людей для досягнення значного впливу. Ця ідея завжди була і буде актуальною для нас.

У світлі війни, що триває, і ситуації в Україні, необхідно розглядати й інші аспекти. Одним із них є робота з підприємствами в Україні, які допомагають створити міцну основу для її майбутнього. Ми пишаємося співпрацею з Horizon Capital та її засновницею Оленою Кошарною. Ми інвестували в її фонд і дуже раді цьому, адже Олена веде неймовірну роботу та активно адвокує Україну на світовій арені. Вона приводить інвесторів в Україну навіть під час війни, коли люди зазвичай дистанціюються. Керівництво Олени зіграло в цьому вирішальну роль, і ми неймовірно раді підтримати її зусилля.

Минулого року на нашій гала-події я пообіцяла, що ми з Джорджем підтримаємо Україну у відбудові її інфраструктури, лікарень, шкіл та університетів. Наша мета – дати реальні можливості працевлаштування українцям та надати їм нові сенси. Ось чому ми підтримуємо ініціативу Світового Конґресу Українців Unite with Ukraine разом зі Збройними Силами України, оскільки це узгоджується з нашим баченням України: люди працюють разом, щоб підтримати одні одних та створити сильнішу націю. Ми розуміємо, що це займе час, і закликаємо людей та організації працювати разом, а не окремо, щоб уникнути дублювання зусиль і полегшити нашу роботу щодо забезпечення підтримки українського народу. Наше бачення України багатовекторне, але ми сподіваємося, що Україна процвітатиме і стане променем надії для інших народів. 

Як ви сприймаєте реакцію міжнародної спільноти на ситуацію в Україні та що, на вашу думку, потрібно зробити ще?

Канаді пощастило з різноманітними спільнотами всередині країни, адже це дозволяє нам легко обмінюватися ідеями та думками. Спочатку всі без вагань підтримували Україну. Це було безпрецедентно: жодні політичні чи культурні бар’єри не заважали будь-кому запропонувати фінансову чи якусь іншу підтримку України.

Такий підхід зберігався майже рік; однак втома неминуче наступала, оскільки почали з’являтися й інші війни та проблеми. Коли фокус уваги перемикається від термінової справи на щось інше, природно, що інтерес до цієї справи поступово спадатиме. Проте, люди, організації та урядовці все ще рішуче підтримують українську справу. Хоч це і неможливо говорити від імені всієї спільноти, але більшість із нас дуже вдячні за цю підтримку. Ми хотіли б, щоб рівень цієї підтримки досяг такого ж рівня, як 25 лютого, але цього більше не повториться. Ми повинні бути реалістами й визнати, що статус-кво змінився.

Отже, як зараз відновити зацікавленість і підтримку українців у суспільстві? Unite with Ukraine робить чудову роботу в цьому плані. Багато організацій, наприклад Saint Javelin, ефективно діляться інформацією з громадськістю в соціальних мережах. Часи, коли інформаційні агентства були єдиним джерелом інформації, давно минули. Тепер будь-хто, хто має мобільний телефон, може стати репортером і поділитися з перших вуст інформацією про те, що відбувається на місці.

Вкрай важливо продовжувати ділитися такою інформацією та розповсюджувати відео і фото з місця подій, оскільки вони здатні передати ситуацію з погляду тих, хто її переживає. Ці історії мають велике значення для звичайних людей, які спостерігають за подіями. Ми більше не можемо покладатися виключно на підтримку уряду, великих бізнесів чи організацій. Натомість нам потрібно зосередитися на людях в громадах, які просуватимуть справу вперед і підтримають її з низового рівня. Ось де варто очікувати справжніх змін.

Яку історію або меседж ви б хотіли передати нашій аудиторії?

Якщо ви хочете, щоб я передала послання народу України та висловила наші почуття, запевніть їх, що про них не забувають. Українська діаспора в Канаді завжди пам’ятала і підтримувала Україну та її народ, як тоді, коли люди почали приїжджати сюди, так і зараз.

Я хочу сказати народу України, що ви надіслали нам найдорожче – своїх дітей. Їхня присутність глибоко зворушує мене, доводячи до сліз, коли я думаю про це. Моя дочка є ученицею Української Католицької Школи ім. Святого Димитрія, і ця школа прийняла 250 українських дітей. Завдяки керівництву нашої директорки Лілії Гордієнко, чисельність учнів нашої маленької школи зросла з 250 до понад 500.

Ці діти пережили травматичні події, яких я б не побажала нікому. Багато з них приїхали до нашої країни, залишивши охоплену війною Батьківщину. Вони були глибоко травмовані від побаченого та пережитого. Часто вони не хотіли залишати своїх бабусь і дідусів. Наша родина також має родичів в Україні, тому ми розуміємо їхні почуття. Величезна кількість батьків, синів, дядьків та братів були розлучені зі своїми родинами.

Ми серйозно ставимося до цього досвіду в нашій школі та не сприймаємо його легковажно. Громада надала новоприбулим будинки, роботу, ресурси та фінансову підтримку.

У нашій школі я запровадила програму підтримки психічного здоров’я, яка була спрямована на вчителів, батьків і дітей. Ми зосереджувалися не лише на дітях, які приїхали з України, а й на тих, хто вже вчився у нашій школі й намагався зрозуміти та співчувати новим учням. У нашій школі звучав Гімн України, використовували українську мову. В результаті учні з України почувалися більш гостинно та комфортно, і всі діти нашої школи отримали користь від цієї програми.

Важко бути в такому середовищі, коли ви не розумієте, що вам говорять люди, і не можете передати свої почуття. Ці діти приїхали до нас після травматичних подій, тому я запросила експертів, які розуміються на травмі поколінь, щоб допомогти їм.

Соціальний працівник щотижня відвідує школу, щоб працювати з цими дітьми та їхніми родинами, надаючи підтримку та допомагаючи їм орієнтуватися в системі. На щастя, наша громада об’єдналася навколо цієї школи, щоб допомогти цим дітям.

Коли я зустрілася з Першою леді Оленою Зеленською, я розповіла їй про наш обов’язок захистити цих дітей і допомогти їм загоїти їхні рани, поки вони не повернуться додому. Ми тут, щоб навчити їх, допомогти їм процвітати та розвиватися, а також надати їм те, що ми пропонуємо канадцям, щоб вони могли забрати ці знання із собою. Я чітко дала зрозуміти Першій леді, що не дозволю повернути дітей, яких ми прийняли, у такому ж травмованому стані, назад в Україну. Натомість ми забезпечимо їх освітою, турботою та любов’ю, оточимо їх підтримкою нашої спільноти. Наша мета — повністю їх відновити психологічно, і, сподіваємося, вони охоче повернуться до своїх домівок і поділяться своїм досвідом із широкою українською спільнотою. Вони можуть розповісти всім про ефективні програми, які допомогли їм відновитися та розвиватися.

Це найбільше, що ми, як спільнота, коли-небудь робили. Як філантроп у цій спільноті, найважливіше, що я зробила, це я допомогла цим дітям і зобов’язалась повернути їх в кращому стані, ніж той в якому вони прийшли. Наш намір – якнайскоріше повернути їх; ми хочемо, щоб вони могли робити великі справи для України. Ми все ще пам’ятаємо про Україну та її народ, серйозно ставлячись до цієї відповідальності.

Ми прагнемо заохотити всіх дітей, яких ми повертаємо, бути кращими та стати великими лідерами в Україні. Ми прийняли дітей віком від 2-3  років до 15-16. Сподіваємося, що до часу, коли ми відправимо їх назад, вони будуть добре освіченими та успішними людьми, які захочуть повернутися та позитивно вплинути на свою країну. Якщо повернути їх травмованими, це не принесе користі нікому.

Розмірковуючи про ваш благодійний шлях, як підтримка України вплинула на вас особисто та на загальний напрямок фонду?

Я ніколи не думала, що участь в житті української громади матиме для мене таке значення. Приємно бачити результати нашої роботи та те, як вона впливає на спільноту. Вся справа в роботі з громадою, змістовних розмовах і участі в організаціях, які відповідають моїм переконанням. Я побудувала неймовірні стосунки завдяки своїй роботі та адвокації за Україну.

Особливо мене вразила організація Global Medic, яка провела значну роботу в Україні. Нещодавно я розпочала з ними новий проєкт, в рамках якого ми будуємо вертикальні теплиці в Молдові. Ми також хочемо запровадити цю технологію в Україні, щоб забезпечити українців кращим харчуванням. Можливо, це звучить дивно, адже Україну називають житницею Європи, але є багато аспектів здорового харчування, до яких цей проєкт може привернути увагу.

Цей проєкт керується громадою і надає людям набір навичок, що дозволяє їм бути продуктивними та приносити користь своїм людям. Спостереження за тим, який вплив ці програми мають на окремих людей і громади є найбільш значущою частиною моєї роботи. Коли ми починаємо з низового рівня, ми дозволяємо кожному мати слово за столом і мати значущу мету. Це змінюєте те, як люди працюють, волонтерять і допомагають одне одному. Я хочу цього для України. Я хочу, щоб люди вчилися на нашій роботі, ділилися своїми знаннями та досягали великих результатів за допомогою інформації, яку вони отримали. Це справжній успіх нашої роботи.

Я, можливо, лише маленька частина цього процесу, але є ще  багато людей, які не жаліють свого часу, зусиль та фінансів. Люди, з якими я працюю, також є моїми друзями, і ми часто збираємося разом і обговорюємо, як можемо ще допомогти та зробити щось більш значуще. Ми ділимося тим, чого навчилися, і намагаємося знайти способи залучити різні групи до спільної роботи. Впливові громади Канади мають так багато позитивних сторін. Це робить нас сильними і як громаду, і як Канаду загалом, і ми це дуже цінуємо.

Я відчуваю величезне натхнення та надію на майбутнє України.

Зробити донат ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ НОВИНИ