СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

icon

Українці ПАР провели симпозіум імені біолога Балінського

#DefeatRussia
April 19,2024 129
Українці ПАР провели симпозіум імені біолога Балінського

Вітватерсрандський Університет спільно з Посольством України у ПАР та Українською Асоціацією в Південно-Африканській Республіці провели наукову конференцію на честь українського та південноафриканського вченого-біолога Бориса Балінського 10-11 квітня.

До наукової конференції долучилися учні Бориса Балінського з усього світу, паралельно з науковими доповідями виступили українські науковці з Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена, Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця та Національного науково-природничому музею НАН України, Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук, та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

“Новаторські дослідження Бориса Балінського в ембріології та еволюційній біології й далі надихають покоління вчених по всьому світу. Цей симпозіум є проявом відданої вдячності його спадку й об’єднує в собі видатних спікерів з Вітватерсрандського університет, України та міжнародних наукових спільнот”, – йдеться в описі.

Борис Балінський народився у Києві у вересні 1905 року. Він став професором Київського університету вже у 28 років. Науковий заклад був однією з провідних установ у світі з ембріології. Під час Другої світової війни Балінський був змушений емігрувати, спочатку в Європу, а потім – у ПАР. 

Підручник вченого “Вступ до ембріології”, написаний у 1960 році, став стандартним підручником для більшості університетів у всьому світі. Книгу перевидали понад 100 000 разів англійською мовою і переклали на японську, італійську та іспанську. Втім, посібник так і не видали українською. 

Ім‘я Балінського було під забороною у радянські часи, так само як і Теодосія Добжанського, Георгія Кістяківського, чи Георгія Гамова. Наслідком цього є незначна обізнаність української спільноти з досягненнями відомого співвітчизника. 

Балінський зміг видати свою книгу лише після того, як втік від переслідувань радянської влади. Колеги науковця, яким не вдалося емігрувати з СРСР, були серед 3 000 провідних біологів ув’язнених або розстріляних радянською владою. Унікальною є автобіографія науковця, де він детально описує події у Києві початку XX століття, голодомор та переслідування науковців. 

Як тільки Україна здобула незалежність, Борис Балінський одразу ж приїхав до Києва з цінним подарунком – колекцією метеликів, які передав Національному науково-природничому музею НАН України. 

Постать Бориса Балінського важлива у відновленні правди не лише про українських науковців, але і про важливу роль українські діаспори у збереженні та відновленні правди про події та постатей визначних діячів України, які перебували під забороною у Радянському Союзі. 

Читайте більше про історію української громади в ПАР.

Фото: Українська Асоціація в Південно-Африканській Республіці