СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

icon

Зберігаючи пам’ять: Історія родини Мис

#UWС news
December 9,2020 459
Зберігаючи пам’ять: Історія родини Мис

Минулого місяця Світовий Конґрес Українців отримав щедрий заповіт від св.  пам’яті Миколи та і Марії Мис (уроджена Микета). Світовий Конґрес Українців висловлює велику вдячність родині Мис за їхній довічний внесок для української громади. Ми дякуємо родині Мис за їхній щедрий дар з довірою до Світового Конґресу Українців для збереження української історії та спадщини у всьому світі. Ці фінанси Світовий Конґрес Українців спрямує на підтримку програми з визнання та підвищення обізнаності про Голодомор, зокрема, нещодавно започаткованої ініціативи Мережі нащадків Голодомору.

«Життєві історії св. п. Миколи та Марії Мис є справжнім прикладом безкорисного служіння українській громаді, – заявив Павло Ґрод, Президент СКУ. – Ми будемо працювати, щоб пам’ять про їхні щедрі серця збереглася на довгі роки, а наступні покоління продовжували нести вогонь пам’яті історії нашого народу».

“Мої тітка і дядько, Марія і Микола Мис, вважали, що дуже важливо підтримувати українську громаду у всьому світі. Щиро рада, що з гордістю можу прославляти нашу багату українську культуру та її численні традиції. Їхня відданість та візія сприяли розбудові культури цієї багатокультурної країни. Я горжуся, що пам’ять про них буде жити завдяки цьому фонду та спеціальному проєкту. Дуже важливо, щоб ми шанували і пам’ятали свою українську історію”, – зазначила пані Іванна Гаврилюк, племінниця св. п. Миколи та Марії Мис.

Ознайомтеся з надихаючими життєвими історіями св. п. Миколи та Марії Мис), якими поділилася Івонна Гаврилюк (Іванна Гаврилюк). Вічная пам’ять.

У неділю, 11 листопада 2018 року, Микола Мис мирно відійшов у вічність та розпочав свою подорож на небо, щоб бути разом з дружиною Марією.

Микола залишив у сумі племінницю Івонну Гаврилюк (Вінніпег) та багато родичів в Україні. За ним буде сумувати велика родина та багато  друзів. Він пережив  свою люблячу дружину Марію, батьків Василя і Паранію Мис (Хоміч), батьків дружини – Юрія і Медж Микету (Лейтчман), невістку Філліс (Микета) Гаврилюк та швагера Богдана Гаврилюка. Микола народився в Ясьонці, м. Турка, Польща, 12 грудня 1925 р. у родині Василя і Паранії (Хоміч) та мав 9 люблячих братів і сестер. Він був єдиний у родині, хто іммігрував до Канади. Микола пережив Другу світову війну, Велику депресію та Голодомор. Він часто ділився про це, а також цікавими історіями про свою батьківщину Україну. У віці 16 років він був насильно перевезений силами німецької армії до Німеччини (табір Ріго), щоб під час війни працювати на фермі. Саме в цей час він вивчив німецьку мову і вільно володів нею до кінця свого життя. Прожив у Німеччині 5 років та в червні 1947 р. іммігрував до Канади. Після прибуття до Галіфаксу він почав працювати в околиці Тандер-Бей на вирубці дерев. Після завершення контракту скористався можливістю працювати в металургійній промисловості (Stelco) в Гамільтоні. Він відразу почав працювати механіком та операторм крана. Свою дружину Марію Микола зустрів на танцях в Українському національному об’єднанні однієї суботньої ночі 1948 року. Вони одружилися 6 травня 1950 року в Українській Католицькій Церкві Святого Духа. Після понад 30 років праці в Stelco, на 58-му році життя, Микола Мис вирішив піти на пенсію і подорожувати, включно й до Бермуд, Гаваїв та Флориди. Разом з дружиною він провів багато років на своєму котеджі на озері Ері.

Племінниця Івонна хоче подякувати персоналу, медсестрам та лікарям Резиденції Abington Court, Беатріс Місіо, Він Лем, Джеффу Сміт, медсестрам та працівникам, які доглядали за Миколою Мисом, а також за їхню дружбу та підтримку. Вона особливо дякує медсестрі Сандрі, яка була його справжнім ангелом-хоронителем. Останні кілька тижнів Миколи Миса пройшли в медичному центрі Гамільтона. Подяка лікарям та медсестрам CTU West за паліативну центру допомогу, а особливо доктору Бойл. Микола та Марія відчували важливість підтримки їхньої громади. Медичний центр St. Joseph Healthcare у Гамільтоні був завжди близький і дорогий їхнім серцям. Зараз їхні імена розміщено серед жертводавців на спеціальній стіні у Charlton Campus.

Замість квітів на могилу в пам’ять про Миколу Миса можна зробити пожертви для St. Joseph’s Healthcare Hamilton Foundation або для Canadian Museum for Human Rights. Вічна йому пам’ять.

У середу вранці, 23 серпня 2017 року, Марія Мис  мирно відійшов у вічність та розпочала свою подорож на небо.  Марія залишила в сумі свого люблячого чоловіка Миколу Миса, з яким прожила 67 років,  племінницю Івонну Гаврилюк (Вінніпег) та багато родичів в Україні. За нею буде сумувати велика родина та багато  друзів. Вона пережила свої батьків, Юрія і Вероніку Микету, матір Медж Микету (Лейтчман), сестру Філліс Гаврилюк (Микету) та швагера Богдана Гаврилюка.

Марія народилася в Гамільтоні, Онтаріо, 17 червня 1928 р. в родині Юрія і Вероніки Микети. Навчалася в Гамільтоні. Вона працювала бухгалтером у MacDonald Plumbing та в Herb Schreiber. Після виходу на пенсію, Марія разом з чоловіком Миколою багато подорожувала, включно й до Бермуд, Гаваїв та Флориди. Вони багато років провели на своєму котеджі на озері Ері.

Марія була дуже активною в українському громадському та церковному житті. У перші роки навчання вона ходила до української школи та навчалася танцям і катехизису в Українській Католицькій Церкві Святого Духа. Вона дуже пишалася, що її було визнано як членкиню, яка найдовший час входила до парафії упродовж останніх 100 років. Протягом багатьох років вона займала різні громадські посади, у тому числі й була президентом  молодіжної організації (7 років) при Лізі Українських Католицьких Жінок Канади. Крім того, Марія була активною членкинею Українського Національного Об’єднання, відділ у Гамільтоні, як членкиня української жіночої організації  та відділу Клубу сеньйорів.

Марія познайомилася зі своїм чоловіком Миколою на танцях в Українському національному об’єднанні 1948 року. Вона вийшла заміж за Миколу Миса 6 травня 1950 року в Українській Католицькій Церкві Святого Духа.

Чоловік Микола Мис та племінниця Івонна Гаврилюк дякують лікарям Марії –  п. Людвін, Казале, п. Халіді, п. Міллер та всьому персоналу. Крім того, вони дякують Беатріс Міціо, Дорін Макдокі, Він Лам та Наташі за їхню дружбу та підтримку. Дякують 911 (MB та ON), а також лікарям та медсестрам Hamilton General Hospital ER та 7 South.

Всім, хто знав Марію Мис, буде не вистачати її усмішки, дотепного гумору та особистості, яка зігрівала присутніх.

Микола та Марія відчували важливість підтримки їхньої громади. Медичний центр St. Joseph Healthcare у Гамільтоні був завжди близький і дорогий їхнім серцям. Їхні імена будуть розміщені серед жертводавців на спеціальній стіні у Charlton Campus.

Замість квітів на могилу в пам’ять про Марію Мис можна зробити пожертви для St. Joseph’s Healthcare Hamilton Foundation або для Української Католицької Церкви Святого Духа.

Вічна їй пам’ять.