Росія привласнює іноземний бізнес: як перетворити шантаж Кремля на інструмент адвокації

Роками українські громади по всьому світу виходили на протести під офіси та магазини компаній, які вирішили залишитися на російському ринку після початку повномасштабного вторгнення. Громадські організації попереджали західний бізнес, що спроба зберегти прибутки в країні-агресорці – не лише моральне падіння та фінансування війни через податки, а й стратегічна пастка.

Згодом Кремль сам підтвердив попередження громад та розпочав черговий етап відкритого грабунку. 17 вересня російський президент Володимир Путін підписав указ про передачу у “тимчасове державне управління” компанії “Л.Е.В. Менеджмент”, що володіє активами французької мережі Auchan, швейцарської Nestle та “Лемана ПРО”, якій передали майно Leroy Merlin.

Водночас 4 серпня Кремль офіційно дозволив не повертати активи іноземним компаніям, що залишили ринок. Більше того, за даними джерел Bloomberg, Росія готує новий механізм експрес-приватизації та продажу іноземних активів як “відповідь” на будь-які кроки Європи щодо конфіскації російських коштів за кордоном.

Це викриває всю ілюзію “нейтрального бізнесу” і дає українським громадам потужний інструмент для адвокації, каже Володимир Когутяк, Віцепрезидент СКУ в Західній Європі та Віцепрезидент Об’єднання українців Франції (ОУФ), голова адвокаційного комітету СКУ. 

Новий аргумент для західних урядів та суспільств звучить чітко: будь-які спроби компромісу з Росією завершуються експропріацією, а збережений там західний капітал стає прямим ресурсом для фінансування війни проти України.

Змінюємо парадигму адвокації

“Ми переходимо від емоційних закликів до бойкоту до жорстких економічних та безпекових аргументів. Приватизація західного бізнесу Кремлем показує, що росія остаточно перейшла до економічного піратства”, – каже Когутяк. 

Основні заклики для нашої адвокації:

• “Ціна компромісу – експропріація”: компанії, які залишилися в Росії заради збереження прибутків, у підсумку втратили і прибутки, і майно, і репутацію. Спроба домовитися з агресором завжди веде до поразки.
• Фінансування війни в обхід санкцій: передані під контроль держави або роздані кремлівським олігархам активи безпосередньо працюватимуть на воєнну машину РФ. Приватизований Auchan чи Leroy Merlin тепер перетворюються на прямі джерела поповнення російського воєнного бюджету.
• Шантаж конфіскацією: намір Росії розпродавати західні активи у відповідь на передачу Україні заморожених російських коштів – це спроба взяття в заручники європейського капіталу. Європейські уряди не повинні піддаватися на цей шантаж.

Алгоритм дій для українських громад

Щоб перетворити ці події на реальні рішення західних урядів та муніципалітетів, Адвокаційний комітет СКУ рекомендує наступні кроки:

1. Робота з місцевими та національними медіа

• Тема для пітчингу: “Як гроші наших платників податків та інвесторів опинилися в кишенях путінських олігархів”.
• Подавайте пресрелізи та колонки в місцеві ЗМІ на прикладі конкретних брендів (Auchan, Nestle, Leroy Merlin). Показуйте на цифрах, що компанії відмовлялися виходити з Росії під приводом “турботи про цивільних”, а в результаті їхні активи просто відібрала російська держава.

2. Адвокація на урядовому та парламентському рівнях

• Направляйте звернення до профільних міністерств (економіки, закордонних справ, фінансів) країни вашого перебування.
• Вимагайте запровадження жорсткого національного законодавства, яке притягатиме до відповідальності керівництво компаній, чиї активи в Росії підпали під націоналізацію чи приватизацію, якщо ці компанії продовжували вести діяльність після 2022 року.
• Закликайте уряди не реагувати на шантаж Кремля щодо заморожених російських активів. Збитків західним компаніям завдав сам Путін своїми указами від 4 серпня та 17 вересня, тому європейські платники податків не повинні ставати заручниками бізнес-помилок окремих корпорацій.

3. Публічний тиск та акції

• Організовуйте інформування громадськості поблизу головних офісів або флагманських магазинів відповідних мереж.
• Використовуйте плакати із зображенням символіки брендів, переплетеної з російською воєнною символікою та текстом: “Ваші податки в рф стали російськими танками, а ваші магазини – власністю Путіна”.

4. Публічний аудит та “чорні списки”

• Використовуйте аналітичні платформи (наприклад, Leave Russia) як джерело перевірених даних про бізнеси своєї країни, які не вийшли з ринку Росії.
• Спільно з місцевими партнерами та аналітичними центрами оновлюйте переліки компаній, що працюють у Росії, і надсилайте їх до муніципалітетів із вимогою відсторонення таких компаній від публічних закупівель та тендерів. Державні та муніципальні кошти європейських країн не мають іти структурам, які підтримують економіку агресора.

Економічна безпека як аргумент

Приватизація іноземних активів у Росії – це остаточний цвях у труну міфу про можливість ведення бізнесу з тоталітарним режимом. Кремль продемонстрував, що міжнародне право та право приватної власності для нього більше не існують.

“Завдання українських громад сьогодні – донести до кожного європейського політика, журналіста та громадянина, що єдиною правильною відповіддю на економічний та військовий терор росії є повна ізоляція агресора, негайна передача всіх заморожених російських активів на відбудову та оборону України, а також безкомпромісна підтримка нашої перемоги”, – підсумовує Когутяк.