Напруга між Україною і Польщею: як громаді уникнути політичних пасток

Рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої польської державної нагороди – спричинило нову хвилю напруги між двома країнами. Приводом стало найменування української військової частини спеціальних операцій на честь героїв УПА. Реакція Варшави виявилася різкою – і резонанс від неї відчули не лише дипломати, а й прості українці, зокрема ті, хто живе в Польщі. 

Щоб зрозуміти, як у цих умовах діяти мільйонній українській спільноті в Польщі, Світовий Конґрес Українців (СКУ) звернувся за аналізом та порадами до людини, яка роками перебуває в епіцентрі польсько-українського співжиття – Голови Об’єднання українців у Польщі (ОУП) Мирослава Скірки.  

Напруга з політичним підтекстом

Конфлікт навколо ордена та історичних назв не є випадковістю, вважає Скірка. Очільник ОУП вважає ситуацію продуманою стратегією, підігрітою електоральними процесами всередині Польщі.

“Це насамперед політичний сигнал, пов’язаний із внутрішньою політикою Польщі”, — наголошує Скірка. “Президент Навроцький неодноразово демонстрував критичне ставлення до України. На тлі політичної кампанії він та його політичне середовище намагаються мобілізувати частину електорату, апелюючи до настроїв, пов’язаних з українською тематикою. Це рішення стало зручним приводом для такого меседжу”.

Ситуація ускладнюється тим, що з 2024 року польський політикум знову повернувся до однобічного трактування спільної історії, реагуючи на внутрішні українські процеси формування ідентичності під час війни. Наслідки цього конфлікту можуть вийти далеко за межі гучних заяв, наголошує очільник громади.

“Це дуже серйозне питання. Незалежно від того, наскільки воно зумовлене внутрішньою польською політикою, такі рішення можуть негативно вплинути на українсько-польські відносини. Тому варто тверезо оцінювати ситуацію і розуміти, що підтримка України в Польщі не є безумовною чи гарантованою, а потребує постійної роботи та діалогу”.

Більше того, це загострення б’є по самій громаді. Політичні гасла про “Бандеру та УПА” знову дістають з полиць, що “розпалює емоції” та дає інструменти певним центрам влади для обмеження прав українських біженців. Проте Скірка закликає не панікувати, а діяти раціонально й прагматично.

Практична інструкція для громад

Якщо ви маєте сильний голос в українській спільноті, керуєте волонтерським хабом чи громадською організацією, ваша стратегія має базуватися на трьох китах: деполітизація, збереження зв’язків та раціональна робота з історією.

• Не ставайте інструментом у чужій грі

Громада не повинна давати втягнути себе в політичні суперечки польських та українських партій. Наше завдання – захищати здобутки народної дипломатії, каже Скірка.

“По-перше, варто утримуватися від участі в поточній політичній полеміці, адже її ведуть основні політичні сили як у Польщі, так і в Україні. Натомість ми маємо висловлювати власну позицію: в інтересах української та польської громад – зберігати добрі відносини й ті напрацювання, які формувалися роками. Це результат великої роботи громадянського суспільства, людей, і саме воно відіграло ключову роль, а не політичні сили”.

• Тримайтеся за польських союзників

Попри радикальні кроки влади, польське громадянське суспільство демонструє солідарність (наприклад, ініціатива створення альтернативного “Ордена майбутнього” для Зеленського). З цими людьми потрібно посилювати контакти.

“Ми постійно підтримуємо контакт із цими громадами та організаціями, адже наша співпраця триває вже давно. Це також є частиною нашої участі в суспільно-політичних процесах, які відбуваються в Польщі”, – додає очільник ОУП.

• Переводьте емоції у площину науки

Замість суперечок у соцмережах, громада має підтримувати системні історичні дослідження без маніпуляцій – такі як, наприклад, дослідження перерахунку жертв конфлікту, що ведеться в УКУ.

“З українського боку важливо чітко артикулювати потребу в ретельних, об’єктивних і неупереджених наукових дослідженнях подій минулого – з конкретизацією місць, фактів, масштабів і відповідальних осіб. Йдеться про ґрунтовну історичну роботу, яка має спиратися на факти, а не на політичні інтерпретації чи маніпуляції”.

Як діяти пересічному українцю

Що робити звичайній людині, яка через загострення політичного фону може зіткнутися з агресією чи провокацією на вулиці, у магазині чи в автобусі?

Не бійтеся і не замовчуйте конфлікт. Ви перебуваєте в правовій державі. Будь-які напади чи образи на національному ґрунті в Польщі є кримінальним злочином.

Звертайтеся до поліції. Якщо проти вас виступають з погрозами чи дискримінацією, негайно фіксуйте це та викликайте правоохоронців.

Пам’ятайте, що закон на вашому боці. Польська поліція чітко диференціює кримінальні правопорушення від політичних спекуляцій, наголошує Скірка.

“Усі люди, які перебувають на території Польщі, захищені польським законодавством і мають право звертатися до правоохоронних органів та повідомляти про подібні випадки без страху. Важливо не боятися цього робити. Польські правоохоронні органи усвідомлюють, що такі інциденти можуть мати політичну або національну мотивацію, а подібні дії в Польщі є кримінальним злочином”, – додає він.

Головне завдання – увімкнути здоровий глузд, каже очільник ОУП. Найгірший сценарій зараз – піддатися емоціям та дзеркально відповідати на агресію, адже саме на таку реакцію розраховують провокатори та російська пропаганда. ОУП наразі свідомо дистанціюється від політичної боротьби, фокусуючись на адвокації та юридичній документації.

Оптимістичний сценарій, за словами Скірки, полягає в тому, щоб “максимально знизити температуру емоцій” та зосередитися на побудові позитивних наративів, не давши затягнути себе в пастку взаємних образ.

“Небезпечною для нас є ситуація емоційної реакції без усвідомлення контексту – як у Польщі, так і в Україні. Коли люди починають реагувати виключно емоційно і не розрізняють, де є провокації чи пастки, ми ризикуємо в них потрапляти і фактично в них “тонути”, – підсумовує лідер громади.